Описание книги
Пристрій російського суспільства тривалий час описувалося вітчизняними соціальними науками за допомогою адаптованих західних теорій та класифікацій. В результаті його сучасний стан поставав як набір архаїчних феноменів, суцільне «відхилення» від соціальної та політичної «норми». Такі описи відповідали виключно питанням: чого у тому суспільстві немає? Дослідження Л. Фішмана — спроба відмовитися від такої парадигми і описати тектонічні зрушення в колективній моралі, що відбулися в Росії наприкінці XX — на початку XXI століття, з більш гнучких позицій. Автор висуває тезу про те, що «злі» інститути та практики іноді виростають із цілком шляхетних норм та цінностей, а людям може не вистачити досвіду та передбачення, щоб втрутитися в цей процес. Читач дізнається, чому сама внутрішня логіка радянського суспільства прирекла його на рух до тієї точки, в якій воно виявилося — значну роль у цьому відіграла специфічна соціалістична етика чесноти і пов’язані з нею колективні практики.
FAQ