Описание
«Гомер, син Мандельштама» — це друге видання опублікованого десять років тому роману «Гомер», а його нова назва запозичена з люб’язного дозволу Олени Зейферт з її рецензії, що з’явилася тоді ж у журналі «Прапор». Ігор (Гошка) Меркушев, в дитинстві прозваний Гомером, збирається в день свого шістдесятиліття піти з життя — тільки так він може загнати в пастку скоєного тяжкого злочину і невідступно ним переслідуваного високопосадовця. Розповідаючи про себе, своїх батьків, улюблених жінок, друзів і ворогів, Меркушев, колись великий вчений-медик, а потім віце-мер міста-мільйонника, вимовляє фразу, яка могла б стати не тільки епіграфом до його оповіді, а й діагнозом для нестерпно хворобливого зламу епох: «Ми не втрачене, ми притирене покоління».
FAQ