Описание книги
«…за персонажами виросли, як живі, фігуранти цікавого літературного життя міста Москви. І коротко стрижена, вічно захоплена критика в сукні-валянці, і одягнений балакан-культуртрегер-продюсер, що успішно доїть державні інститути і замахнувся на штурм нафтової корпорації, і дівчина балакуна, юна похабна письменниця, автор роману «Триппер Солоуха виписані так об’ємно і відомо, що не знаєш: чи дивуватися сміливості автора, чи, як він сам радить у короткій передмові, «відганяти морок і галюцинації»». — Анна Матвєєва «Перед нами соціальна сатира? Не тільки. Взагалі переказувати цю книгу праця невдячна. Викласти сюжет можна, але не варто позбавляти читача насолоди самому прочитати книгу. Насолоди від майстерності автора. Мабуть, із усіх, кого я прочитав за цей сезон «Національного бестселера», Сергій Солоух наймайстерніший. Словечка у простоті не скаже. Якщо його герой володіє мовою, сам автор — пером, словом. Читачеві залишається тільки дивуватися тій надзвичайній свободі та легкості, з якими письменник жонглює словами. Ось хто фокусник, артист, циркач!» — Сергій Бєляков «Роман Сергія Солоуха, звичайно, виходить за межі памфлету, він влаштований набагато складніше, і проблематика в ньому ширша. Він, зокрема, про пізньорадянську та пострадянську інтелігенцію, яка якимось дивом вижила у 90-ті, але на їхньому польоті кардинально змінила життєву стратегію: зі шкільних вчителів — у радіоведучі, а далі — у розмовляючі голови, модератори, організатори, організатори , культуртрегери. Як Непокоєв — «фахівець з обдурювання дітей, з обдурювання дорослих, людина-мова, еквілібрист, жонглер словами, смислами, поняттями»». — Тетяна Соловйова «…книга дуже задерикувато, химерно і весело. По-сорокінськи навіть вишукано. Невипадково і слідчого так звати, того, хто примружив НКО Олександра Людвіговича. А там ще й інший фонд виявився замішаним раптом. «Читай, країно!» називається. Ой, знайомо… Та на грантик, та від міністерства та від культури… Страшна річ. Ну, це добре. Набагато страшніший інший вирок, той, згідно з яким вся творча, маркетингова та інтелектуальна метушня Непокоєва зводяться до убогої вигадки дитячої книги про сучасних трьох поросят з іменами Них, Нах і Пох. Упевнений, ця книга написана з помсти та бажання досадити всім мешканцям задушливого навкололітературного світу, що, втім, не робить її менш блискучою, вона абсолютно принизлива! Звичайно, персонажів таких досить багато, але все-таки цей випадок, якщо не сказати казус, є досить приватним». — Олександр Філіппов-Чехов
FAQ