Описание книги
«Не треба йти туди. Брагін наблизився до чорної прогалини, що псувала бездоганно білу поверхню озера, і ще встиг здивуватися, що тонкий лід легко витримує вагу людини. Лід не здригнувся, навіть коли Брагін опустився навколішки перед прогалиною. Не треба туди дивитися. Але Брагін уже заглянув у прірву, і побачив там те, що мав побачити. Жіноче тіло. Здавалося, жінка ширяла в безповітряному просторі, а зовсім не у воді. І вона була мертва. Задушена, що засвідчила странгуляционная борозна на шиї. Брагін був упевнений, що вбивство сталося не тут, що з жертвами він розправляється в іншому місці. Там, де ніхто не може потурбувати. Вбивця нікуди не поспішає, і він дуже обережний. Так, що й нарешті не знайдеш. Принаймні Брагін ні на йоту не наблизився до розгадки, а час рухається невблаганно. Жінка в озері – п’ята за рахунком». • Вікторія Платова — єдиний російський автор, що працює у жанрі містичного реалізму. Щоб пізнати себе, не обов’язково студіювати підручники з психології. Блискучий розбір психопатології в романах Платової підбере ключик до всіх прихованих фобій, бажань та мотивів вчинків будь-якої людини. • Твори Вікторії Платової завоювали популярність не лише серед російськомовних читачів: книги перекладені багатьма мовами, і прізвище письменниці знайоме любителям детективного жанру в європейських країнах і навіть за океаном. Особливою популярністю досі має перша книга Платової, а також романи «Купель диявола», «Геометрія вбивства», «Інспектор і метелик», «Stalingrad, станція метро». • Вікторія Платова має рідкісний талант — поєднувати захоплюючі пригоди та криваві інтриги з відточеним, чудовим стилем. • Понад 10 творів автора було екранізовано — мабуть, такий успіх у кінематографістів не випадковий, адже Вікторія Платова — дипломований сценарист, випускниця ВДІКу. Тому з витончених та гостросюжетних книг виходять не менш захоплюючі серіали. У створенні деяких, до речі, письменниця сама бере участь. Анотація Не треба туди йти. Брагін наблизився до чорної прогалини, що псувала бездоганно-білу поверхню озера, і ще встиг здивуватися, що тонкий лід легко витримує вагу людини. Лід не здригнувся навіть коли Брагін опустився навколішки перед прогалиною. Не треба туди дивитися. Але Брагін уже заглянув у прірву, і побачив там те, що мав побачити. Жіноче тіло. Здавалося, жінка ширяла в безповітряному просторі, а зовсім не у воді. І вона була мертва. Задушена, що засвідчила странгуляционная борозна на шиї. Брагін був упевнений, що вбивство сталося не тут, що з жертвами він розправляється в іншому місці. Там, де ніхто не може потурбувати. Вбивця нікуди не поспішає, і він дуже обережний. Так, що й нарешті не знайдеш. Принаймні Брагін ні на йоту не наблизився до розгадки, а час рухається невблаганно. Жінка в озері – п’ята.
FAQ