Описание книги
Роль науки у суспільстві важко переоцінити. Ще складніше перерахувати відкриття та винаходи, які суспільство чекає від її представників (вчених) у різних областях. Як і будь-якій сфері людської діяльності, продуктивність науки залежить від правильної організації праці осіб, які нею займаються. Якою має бути подібна організація? Ідеальної відповіді на поставлене питання не існує, але існують моделі наукової організації, що позитивно зарекомендували себе на практиці і набули поширення в багатьох країнах і на різних континентах. Однією з таких моделей є багатодисциплінарна наукова організація — єдиний загальнодержавний науковий центр, який об’єднує під загальним науковим керівництвом найкращих вчених країни, які працюють у багатьох або навіть у всіх галузях (дисциплінах) природничих, суспільних та інших наук. Багатодисциплінарна наукова організація одночасно дає можливість комплексно розвивати інфраструктуру наукових досліджень, що має особливе значення в нинішню епоху, коли найреволюційніші відкриття відбуваються з використанням дуже великих і складних наукових установок класу «мегасайєнс», тобто «велика наука» (надпотужні телескопи, колайдери, синхроноти і т. д.). Сьогодні багатодисциплінарні наукові організації функціонують у країнах, розташованих на всіх континентах земної кулі, у тому числі у провідних наукових державах, чий досвід становить особливий інтерес для Росії (Австралія, Італія, Канада, Китай, Республіка Корея, Франція, Японія та ін.). Власними багатодисциплінарними науковими організаціями стали деякі інтеграційні об’єднання держав (зокрема, ЄС). Є й такі країни, де модель багатодисциплінарної наукової організації набула застосування в окремих елементах (Німеччина, Нідерланди та ін.). Завданням цієї роботи є дослідження феномену багатодисциплінарних наукових організацій з правової точки зору. Воно передбачає насамперед з’ясування сенсу терміна «наукова організація» та аналогічних висловів, які у вітчизняному і зарубіжному законодавстві для позначення юридичних, які засновуються виключно чи головним чином з метою науки (розділ 1). Другим кроком є розкриття поняття «багатодисциплінарна наукова організація» на основі її зіставлення з іншими організаційно-грівовими формами наукової діяльності (розділ 2). Наступні два розділи присвячені детальному дослідженню статусу багатодисциплінарних наукових організацій у зарубіжних правових системах: спочатку у загальноправовому та порівняльному контекстах (розділ 3), потім на конкретному прикладі однієї з найбільших багатодисциплінарних наукових організацій у сучасному світі — Національного науково-дослідного центру Французької Республіки ). У заключному розділі дається авторська оцінка реформи Російської академії наук, внаслідок якої її науково-дослідні інститути були передані у безпосереднє ведення федеральних органів виконавчої влади в особі Міністерства науки та вищої освіти, формулюються пропозиції щодо відтворення в Росії багатодисциплінарної наукової організації та вказуються різні способи досягнення цієї мети (розділ 5). Законодавство наведено станом на 1 серпня 2020 р. Для студентів, бакалаврів, магістрантів, аспірантів, викладачів юридичних вузів та факультетів, співробітників інших наукових та науково-освітніх організацій, а також для всіх читачів, які цікавляться правовим регулюванням науки у сучасному світі.
FAQ