Описание книги
У XIX столітті італійський психіатр Чезаре Ломброзо припустив, що злочинці від звичайних людей як мисленням, а й будовою черепа. Він уважав, що у в’язницях виявляються люди лише певного складу і мислять вони інакше. 1971-го року Філіп Зімбардо спростував цю теорію, провівши знаменитий Стенфордський тюремний експеримент. Він розділив своїх студентів на дві групи: ув’язнених та наглядачів. За кілька днів експеримент довелося зупинити через випадки невиправданої жорстокості «наглядачів» стосовно «в’язнів». Цей експеримент довів лише один соціальний закон: людина завжди приймає правила гри. Чим більше обмежується свобода людини, тим більш керованою і слухняною вона стає. Тим більше агресії він виявляє до своїх співкамерників. Як поводиться людина, яка опинилася в ув’язненні? Як змінюється його психіка? І як він потім адаптується до соціуму? Про це читайте у книзі нарисів тюремної психології.
FAQ